БЕРЛІН – ЦЕ НОВИЙ БЕРЛІН. Про життя у місті, яке задає тренди всій Європі

Скільки разів за останні роки ми чули фрази на кшталт «Київ – новий Берлін», «Прага – новий Берлін», «Афіни – новий Берлін»?.. Але нам хочеться більше дізнатися про те, який же він – справжній Берлін. А хто може знати це краще, ніж людина яка тут живе? Про переїзд до столиці Німеччини, місцеві звички, дивацтва та улюблені місця нам розказала

Ольга
Купліванчук

співробітниця галерей KINDL – Zeitraum für Zeitgenößsiche Kunst та Green Hill Gallery, автор каналу @artberlinbaby, мешкає в Берліні 3,5 роки

ПРИВІТ, БЕРЛІНЕ!

Я багато подорожую, але Берлін для мене ніколи не був пріоритетним напрямком. Уперше я приїхала сюди до свого майбутнього чоловіка, під час цього візиту Берлін справив на мене враження звичайного великого туристичного міста, оцей особливий «вайб» я не відчула. Тоді я ще не знала, що скоро сюди переїду і місто стане моїм новим домом.

ЯКИЙ ЖЕ ТИ, БЕРЛІНЕ?

Особливих очікувань від міста у мене не було, на той момент я керувалася загальними стереотипами – що німці замкнені, правильні, у них все за розкладом. От я і уявляла, що життя буде розмірене, що я їстиму сосиски та кислу капусту. А в реальності дуже швидко зрозуміла, що Берлін – це зовсім інша Німеччина, мультинаціональне місто, де мешкає близько 5 мільйонів осіб, і складається враження, що німців серед них – меншість. Тут дуже багато національностей, культур – корінні берлінці у другому-третьому поколінні цілком можуть виявитися турецькою, українською чи російською родиною. І, звісно, це одна з тусовочних столиць Європи. Яке б у тебе не було захоплення, ти знайдеш тут людей, які теж цим займаються.

БЕРЛІНСЬКІ ЗВИЧКИ

Одразу зауважу, що розповідатиму не про німецькі, а саме про берлінські звички. Бо в Берліні свої особливі фішки.

  • Я повністю пересіла на велосипед. У Берліні вся система громадського транспорту побудована так, що ти в останню чергу захочеш купувати автомобіль для міста. Трамваї та метро ходять максимально зручно, але велосипедом користуватися ще зручніше і швидше. Їзда на велосипеді – найкраща частина мого дня. Я їжджу цілий рік, за будь-якої погоди. Тут інша культура водіння і велосипедист в пріоритеті – є штрафи, якщо машина тебе підріже, наприклад. А ще велосипед – це величезна економія. Проїзний квиток на рік (найдешевший варіант користування громадським транспортом) коштує майже 1 000 євро, а мій велосипед – 200 євро. І навіть враховуючи ремонт, я точно заощадила 2 500 євро за ці роки.
  • З’явилася звичка збирати на вулиці речі, що їх залишили інші люди. Є ціла культура, яка називається zu verschenken. Дослівний переклад – у подарунок. У неділю в усьому Берліні люди виносять непотрібні їм речі. Це може бути що завгодно – книги, посуд, техніка, меблі, одяг, взуття. І зазвичай пишуть на папірці, що це zu verschenken, тобто можна брати. Спочатку я думала, що я нормальна, не безхатько, навіщо ж мені чужі речі збирати. А потім втягнулася. Це так круто і цікаво – не викидати речі, до того ж це якась sustainability. Я здебільшого книги збираю – беру з вулиці книгу, читаю і знову її повертаю на вулицю. І так само відбувається з тими книгами, які я купую, а потім віддаю.
    У нас вдома з вулиці з’явилися декілька предметів меблів, посуд (одного разу ми знайшли дуже класні келихи), книги. А ще ми з чоловіком шукаємо і колекціонуємо підсвічники.

Що мене вразило в саме серце – я знайшла «Записки Піквікського клубу» Діккенса 1901 року видання. І там від руки написано, що це подарунок комусь від когось, підпис і дата – 1903 рік. Я була ошелешена – як ця книга вижила під час двох воєн у Берліні, коли люди спалювали усе, аби зігрітися. А вона все це пережила і дійшла до мене. Це моя найкрутіша знахідка. До речі, вона доволі добре збереглася.

  • Плавати на човні. Берлінці обожнюють плавати каналами на своїх надувних човниках – так можна обплисти все місто. Дехто їх орендує, але здебільшого люди мають свої і прямо в них влаштовують собі пікніки. Ми теж заразилися цим і купили собі човник.
  • Відпочивати в неділю. У цей день навіть магазини не працюють. Мені до цього складно було звикнути. Спочатку здавалося, що це якась несвобода, обмеження моїх прав, але якоїсь миті я зрозуміла, що це величезний плюс. Це стимулює влаштовувати собі та своїй родині справжній вихідний – прогулянки, відвідування музеїв, театрів чи кінотеатрів.
  • Пікніки. Берлін – це місто пікніків і гедоністів. А ще берлінці обожнюють їсти на вулиці. Навіть узимку багато хто примудряється, а влітку Берлін просто перетворюється на суцільний пікнік. Тут багато парків, дозволяється сидіти на газонах. І я теж часто так роблю. Я собі навіть купила спеціальну сумку для охолодження вина, щоб ходити на пікніки.

МОЇ УЛЮБЛЕНІ МІСЦЯ ДЛЯ ПІКНІКІВ

  • Музейний острів у Мітте

    Там вздовж річки є газони, звідти відкриваються чудові краєвиди, часто грають вуличні музиканти.

    «До речі, нещодавно я дізналася, що в Берліні не так просто стати вуличним музикантом. Існує ціла система їхнього прослуховування, після проходження якого вони отримують сертифікат, що дозволяє виступати на вулиці. Поліціянти перевіряють ці сертифікати. Тому поганих музикантів у Берліні зустріти доволі складно. А на Музейному острові виступають просто прекрасні артисти».

  • Парк Фрідріхсхайн

    Дуже симпатичний великий парк, де є озеро, в якому плавають качки та лебеді.

  • Paul-Linke-Ufer

    У районі Кройсберг є канал, частина якого Paul-Linke-Ufer – теж улюблене у берлінців місце посиденьок. Але саме тут це такий собі альтернативний, несімейний, тусовочний Берлін.

БЕРЛІН ДИВНИЙ

Звісно, не все мені подобається, і до деяких речей звикнути важко. Ось декілька таких особливостей:

  • Найголовніше слово в побутовому житті німця – termin (зустріч/подія). Тобі завжди треба призначати зустрічі. Ти не можеш піти просто так до лікаря, наприклад, а потрібно записатися і чекати від тижня до трьох місяців. Німецька медицина дивовижно крута – усе невідкладне робиться швидко та якісно, але якісь хронічні хвороби…

Довгострокове планування потрібне не лише в медичних аспектах, а скрізь, навіть у пошуках роботи. У Німеччині попереджати, що ти звільняєшся, необхідно за три місяці. А інколи, залежно від посади, і за пів року. Тож зміну роботи теж потрібно планувати заздалегідь.

Те саме стосується і пошуків житла. У Берліні на пошуки квартири потрібно закладати десь пів року. Це дуже складний процес, тут існують черги та конкурси на квартири. Власник, отримавши аплікаційні форми від претендентів, вибирає, кому саме він хоче здати квартиру.

  • У тутешній системі є дуже бюрократичні та застарілі речі. Проте деякі з них навіть милі. Наприклад, у Німеччині всі документи, папери з банків, рахунки, приходять поштою. Пошта у Німеччині – дуже важливий інструмент. Тут ти відчиняєш поштову скриньку, і в ній завжди щось є. А в Україні я, здається, взагалі поштовою скринькою не користувалася.

І ось ще одна фішка – плата за радіо. Радіоточки тут практично ні у кого немає. Але це обов’язковий платіж. За місяць з однієї квартири плата виходить десь 23 євро. Мене це спершу страшенно бісило, а потім я дізналася, що цими грошима підтримуються не лише телебачення та радіо. За їхній рахунок фінансуються друковані видання, забезпечується свобода преси. Тут немає такої системи, що якоюсь газетою володіє якийсь олігарх.

А ще з цих грошей фінансуються усі хори Німеччини. Це, звісно, приємно, але мені не подобається, що у людей немає вибору. Ми і так платимо податки з усіх наших зарплат – майже 50%, так ще й існують такі додаткові платежі.

МІСЦЯ БЕРЛІНА

Треба зауважити, що в Берліні немає як такого центра міста, де зосереджені всі знакові місця. У місті 12 районів, і в кожному з них є свій центр і свої фішки. Пораджу кілька локацій.

ТУСУВАТИСЬ

  • Berghain – один із найзнаменитіших нічних клубів Берліна. Про нього ходять легенди! Це, мабуть, найдивніший клуб, до якого можна вистояти довжелезну чергу і не потрапити, бо там фейсконтрольщик (буансер) працює за своїми власними правилами. До речі, про нього кілька років тому був знятий фільм «Berlin Bouncer».

  • Tresor – найстаріший клуб Берліна. Українцям це місце може здатися клоакою – таке собі запльоване підвальне приміщення. Настільки брудне, що може викликати культурний шок, якщо ти непідготовлений уперше туди потрапляєш. Але там дуже крута електронна музика.

  • Watergate – дуже популярний нічний клуб на воді.

  • KitKatClub – нічний клуб для тих, хто почувається комфортно з мінімумом одягу або зовсім без нього у присутності незнайомих людей.

  • SPA Vabali – ще одне з культових місць Берліна, величезний SPA-центр для відпочинку на цілий день. Важлива умова: перебування всередині лише голим, і всі сауни змішані (це так звана культура вільного тіла – FKK FREI KÖRPER KULTUR).

ЇСТИ

Берлін – центр їжі з усього світу.

  • Langano. Африканська, а точніше, ефіопська кухня (Kohlfurter Straße 44).

  • Basmah. Суданська кухня (Reichenberger Straße 26).

  • K’Ups Gemüsekebab. Найкращий турецький дьонер у Берліні  (Kastanienalle 102).

  • Umami. Азіатська кухня – мережевий ресторан, є в кожному районі міста.

  • Enzo Sushi Bar. Японська кухня – найкращі суші в моєму житті (Marienburger Straße 38).

  • Cocolo Ramen. Найсмачніший рамен (є кілька закладів у різних районах міста).

  • ZOLA. Чудова піца (Paul-Linke-Ufer 39).
    Увага: будьте готові вистояти чергу, щоби потрапити до закладу.

Майте на увазі, що найкращі та найсмачніші заклади Берліна не завжди виглядають так акуратно і красиво, як ми звикли. Але в цьому – весь Берлін: головне суть, а не зовнішня оболонка. І “грязь&треш” давно стали модною частиною, навіть фішкою Берліна.

ПИТИ КАВУ

Я кавоманка, а в Берліні є безліч дуже класних кав’ярень. Культура споживання кави тут чудово розвинена. У місті прекрасно обсмажують каву. До речі, дуже популярні у молоді курси з обсмажування кави – зараз люди часто купують необсмажену і роблять усі подальші процедури самі.

  • The Barn. Мій фаворит і найперший друг у Берліні. Їх багато по всьому місту, але мій найрідніший – за обстановкою, через особисту історію, завдяки веселим бариста, які називають мене на ім’я і не говорять німецькою (it’s Berlin*) – той, що на Auguststrasse в Мітте.

  • Concierge Coffee. По-перше, район – тусовочний Kreuzberg, набережна. По-друге, навпроти – турецький ринок. Дуже атмосферно та розслаблено, я можу провести тут цілий день із книгою.

  • Bonanza. Обов’язково варто відвідати після недільної барахолки у парку Mauer. А які тут листкові пиріжки з яблуками!

  • Nano Kaffee. Щиро кажучи, це була перша кав’ярня, до якої я потрапила в Берліні. За атмосферою вона – щось середнє між другим та третім моїм вибором. Ідеальна для швидкої кави після обіду в Kreuzberg або перед кіносеансом у Babylon.

БЕРЛІНСЬКИЙ ЛАЙФХАК

Особисто я обожнюю і всім раджу ходити на відкриття виставок. Такі заходи крутіші за будь-яку тусовку в нічному клубі. По-перше – там дуже цікава публіка. По-друге – здебільшого безкоштовний алкоголь. По-третє – дуже якісна музика. Це завжди напрочуд цікаво і непередбачувано. До того ж у Берліні буквально на кожному кроці зустрічаються художні галереї. Навіть у моєму маленькому районі, що називається Prenzlauer Berg, точно є з десяток галерей. І щоп’ятниці в якійсь із них відбувається івент. Можна, взагалі не виходячи зі свого району, постійно тусити.

Галереї сучасного мистецтва

  • У районі Мітте:

    • Gropius Bau
    • Hamburger Bahnhof (будівля колишнього залізничного вокзалу)
    • Boros Collection (приватна галерея, колишній бункер, побудований для урядової верхівки під час Другої світової війни)
  • У районі Кройцберг:

    • König Galerie (галерея сучасного мистецтва в будівлі колишньої церкви, вхід безкоштовний)
  • У районі Нойкельн:

    • KINDL (галерея сучасного мистецства, розташована в будівлі колишньої пивоварні)

ГУЛЯТИ І НАСОЛОДЖУВАТИСЬ

  • Музейний острів – на ньому красиво все: будівлі кайзерівської архітектури, набережна, Берлінський собор, Humboldt Forum (відновлений фасад Берлінського палацу, всередині якого розташований громадський простір, проводяться виставки та суспільно важливі події; вхід безкоштовний).
  • Prenzlauer Berg: сімейний, зелений та хіпстерський район Східного Берліна, тут можна провести типову берлінську неділю.
  • Барахолка на Kollwitzplatz. Проводиться щонеділі.
  • Wasserturm – водонапірна вежа. Будівля цікава своєю архітектурою, іноді там відбуваються концерти сучасної музики. У цьому районі безліч кафе та закладів зі смачною їжею.
  • Kreuzberg: вважається турецьким районом Берліна. Я б сказала, що це також гастрономічний центр міста.
  • Турецький ринок на Paul-Lincke-Ufer (працює щовівторка та щоп’ятниці).
  • Міст Oberbaumbrücke: дуже красивий міст, з якого відкривається чудовий краєвид на індустріальний Берлін. Побудований зовсім неподалік від Eastside Gallery (знаменитої частини Берлінського муру з графіті).
  • Wedding. Літньої пори тут щонеділі відбуваються безкоштовні концерти класичної музики Classical Sundays.
  • Schöneberg. Найкраще характеризує район щорічна трансляція великих футбольних чемпіонатів (зокрема – чемпіонату світу) у будівлі церкви без звуку під фрі-стайл акомпанемент органу.
  • Charlottenburg. Наполегливо раджу прогулятися територією замку Schloss Charlottenburg, зайти всередину на екскурсію та насолодитися стилем бароко.
  • Grünewald. Отримав свою назву не просто так, а тому що район по суті розташований у величезному лісі. Для всіх, хто любить природу, велопрогулянки та походи за грибами – це ідеальне місце.
  • з англійської – це Берлін

Хочете читати наші матеріали першими та кожного дня дізнаватись щось новеньке?
Підписуйтесь на наш канал у Telegram!