САША ЛЯПОТА ПРО ПОДОРОЖ НА ВЕЛОСИПЕДАХ маршрутом Аліканте – Лісабон

Як це взагалі – подорожувати країною на велосипеді, які є секрети і поради щодо перевезення свого двоколісного друга літаком, як готуватися до таких мандрівок та що варто брати з собою в дорогу, окрім запасної камери? Про це нам розказала людина, на рахунку якої тисячі кілометрів, десятки країн та не одна поламка велосипеда в дорозі.

• Для планування маршруту ми використовуємо спеціальний сервіс Komoot.
• Навіть досвідченим велосипедистам треба мати з собою якийсь зволожувальний крем.
• Коли їдете у теплі країни, необхідно взяти крем від сонячних опіків.
• Якщо вже є болі в колінах чи ахіллах, то краще просто не їхати, а спочатку з цим розібратися, бо під час подорожі вони можуть посилитись.
• Якщо бронюєте готелі вже в дорозі, то завжди треба відстежувати, чи не проводяться якісь великі конференції чи інші заходи в містах, які ви проїжджатимете. От ми приїхали до Лісабона за декілька днів до початку великої конференції, і там доступного житла не було.
• У подорожі з велосипедом важливо зважати на світловий день, бо якщо ви їдете глибокої осені чи взимку, то треба розраховувати маршрут, щоб встигнути знайти місце і поставити намет.

Подорож з велосипедом, звісно, відрізняється від звичайної. Ми враховуємо кількість вільних днів, топографію та відстань, яку зможемо подолати за день і загалом. Цього разу у нас вийшло проїхати 1 350 км.

Часто ми беремо з собою в подорожі намети. Але в Іспанію та Португалію я б радив їхати взагалі без них, бо там система кемпінгів не розвинена, ставити намети ніде не можна. А от у скандинавських країнах, особливо в Норвегії, можна заночувати геть усюди. В Австрії та Німеччині дуже багато кемпінгів. Іспанія та Португалія – це красиві місця, куди треба їхати з мінімумом речей.

Ще раджу щодня бронювати готелі. Ми бачили, що за день проїжджаємо 130-150 кілометрів, дивилися по карті, куди приблизно доїдемо, і починали бронювати через Booking або Airbnb.

Тут треба усвідомлювати міру своєї відповідальності перед самим собою.

• По-перше, велосипед перед поїздкою має пройти обслуговування – це сто відсотків. Якщо збираєшся їхати більше ніж на 200-300 кілометрів, він має бути обслужений.
• А якщо це автономна поїздка, де декілька днів взагалі цивілізації не буде, то треба з собою брати багато всього для велосипеда.
• Перше, що найчастіше виходить з ладу – це колеса. Вони пробиваються. Ми їхали на безкамерних, але і їх треба декілька запасних з собою брати на той випадок, якщо проріжеться покришка.
• Бувало, що велосипеди у нас ламалися. У мене в Туреччині, наприклад, на другий день тріснула сталева рама. Ми спускалися у селище, шукали зварювальний апарат і на місці зварювали.
• Я з тих, хто практично не вміє обслуговувати свій велосипед. Ну, заклеїти покришку можу чи вісімку легку виправити. А от більше… Наприклад, у Сербії у нас складна поломка сталася і я зв’язався з людиною, яка знає, як ремонтувати велосипеди. Ми по відеозв’язку намагалися щось зробити. Вийти з ситуації завжди можна. Необов’язково, якщо їдеш у велоподорож, знати, як повністю розібрати і зібрати велосипед.

Ось, що вам може знадобитися:

• • гак заднього перемикача;
  • декілька запасних спиць;
  • велосипедні камери;
  • ремкомплект для коліс;
  • набір шестигранників;
  • зйомник для ланцюга;
  • змазка для ланцюга, бо приблизно кожні 200 кілометрів, залежно від змазки та погодних умов, його треба змащувати;
  • якщо ви їдете дуже далеко від цивілізації, то треба ще педалі і більший набір ключів.

Я взагалі завжди полюбляю досліджувати все, що зустрічається по дорозі. От в Іспанії мені сподобалися села. Це те, що у нас, в Україні, тільки починає розвиватися. А там зустрічалися нам такі приємні села, розташовані не на березі, а в полях… От поля, поля… і на підвищенні розкинулося село. Але в цьому селі є готельчик, та все є – і ресторани, і паби, і площа центральна невеличка… Відкривати такі місця для себе дуже приємно. Побачив, сподобалося – зупинився, випив кави… Дуже радує, що там це розвинено. Потім знайти ще невеличке село, а в ньому кафе – там ще раз поснідати о 10 ранку.

Перевозити велосипед літаком можна двома способами:

• У спеціальних велочохлах. Це хороша тема. Але чохол важкий, важить приблизно 10-15 кг. Тож ви з ним нікуди не поїдете, його треба зберігати в точці старту. Тобто його можна використовувати, якщо у вас точка старту збігається з точкою фінішу. Хоча, звісно, можна вигадати, як переправити чохли поштою.
• У велосипедній коробці. Така коробка, по-перше, добре захищає велосипед, по-друге – важить близько 4-5 кг. Ці коробки, в яких продаються велосипеди, можна брати у веломагазинах здебільшого безкоштовно, бо їх все одно утилізують. І головне – на фініші теж знайти у веломагазині таку коробку. Ми або шукаємо друзів чи підписників і просимо їх з цим допомогти, або залишаємо декілька днів собі в кінцевому пункті, щоб і просто відпочити, і походити магазинами. Пакується велосипед у коробку доволі легко: знімається переднє колесо, відкручуються руль та педалі, заднє колесо знімати немає необхідності. Усе це акуратно ховається в коробку, туди ж кладуть основні речі, які в салон з собою брати не треба.

Зазвичай я беру з собою супутників, які можуть проїжджати від 100 км на день. Це абсолютно реально. Середній темп – десь близько 13 км на годину, але треба розуміти, що їхати будемо менше 10 годин з усіма зупинками. Тобто це дуже маленька швидкість. У середньому людина більш-менш підготовлена їде з середньою швидкістю 15-17 км на годину.

Взагалі, вибрати для себе хорошого партнера – це складна задача. Бо буває, наприклад, що виїжджаєш на гору і тобі доводиться чекати… Тут все залежить від характеру. От я люблю зранку швидко зібратися і одразу ж поїхати. А дехто хоче поспати чи подовше збиратися. У мене о 10 ранку робочий день практично закінчується, я до приходу усіх до студії вже встигаю все зробити. Тож, коли їдеш зі мною, треба розуміти, що ми нікого не чекаємо. Я про це попереджаю. Якщо запізнишся один раз, другий, то далі поїдеш сам.

Звісно, дружині я таких умов не висував, розумів, що вона не дуже добре підготовлена. Але були й інші моменти. Перше – ми їхали, коли світловий день збільшувався. Друге – готелі у нас були заброньовані заздалегідь. І ми розуміли, що скільки б не їхали, навіть якщо приїдемо вночі, на нас чекатиме місце для ночівлі. Багато хто легко ставить намет і ввечері, але у мене ось такий пунктик – я люблю все роздивитися, зробити і далі вже відпочивати.

Я практично ніколи нічого з собою не привожу. Уже в аеропорту в Duty Free щось дітям купую, але загалом не думаю про якісь покупки. Бо дійсно доволі важко все це везти, ручної поклажі у нас досить мало, адже ми з собою великі рюкзаки не беремо, і вага теж обмежена. Звісно, люди всі різні. От зараз зі мною їхала людина, яка скрізь магнітики купувала. Це можна якось розпихати. Та я і з інших подорожей практично нічого не привожу. Наразі ми живемо в такому світі, де все можна прямо з дому замовити. Навіщо звідкись щось з собою тягти? Я люблю без зайвих речей все робити.

Якщо я їду без велосипеда, то ніколи не беру багаж. У мене все має вміститися у ручну поклажу. Я приїжджаю кудись і містом з бананкою ходжу. У цьому сенсі я легковаговик. Навіть вітровку якусь найлегшу беру, бо не люблю зайвих речей і стояти в чергах.

Хочете читати наші матеріали першими та кожного дня дізнаватись щось новеньке?
Підписуйтесь на наш канал у Telegram!